- відсуджувати
- —————————————————————————————відсу́джуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відсуджувати — ую, уєш, недок., відсуди/ти, уджу/, у/диш, док., перех. 1) від кого. Відбирати через суд матеріальні цінності тощо. 2) тільки док., розм. Порадами чи обмовами, наклепами розлучити … Український тлумачний словник
підсуджувати — ую, уєш, недок., неперех., розм. Судити на спортивному змаганні упереджено, на чию небудь користь … Український тлумачний словник
відсуджування — я, с. Дія за знач. відсуджувати 1) … Український тлумачний словник
відсуджуватися — ується, недок. Пас. до відсуджувати 1) … Український тлумачний словник
відсудити — див. відсуджувати … Український тлумачний словник